Помощь по Теле2, тарифы, вопросы

ПЕРША ЛЮДИНА ПАНЬ-ГУ

(міф Стародавнього Китаю)

Був час, коли земля і небо ще не відділилися одне від одного і, злиті разом, складали щось схоже на куряче яйце. Тут і зародилася, як курча в жовтку, перша людина Пань-гу. Минуло вісімнадцять тисяч років, перш ніж вона прокинулася. Навколо була суцільна липка темрява, і серце людини заніміло від жаху. Але ось її руки намацали якийсь предмет. Це була не знати звідки взялася сокира. Пань-гу розмахнувся що є сили і вдарив перед собою.
Пролунав сильний грім, ніби від того, що розкололася гора. Нерухомий світ, у якому перебував Пань-гу, почав рухатися. Все легке і чисте спливло вгору, а важке й брудне опустилося на дно. Так виникли небо і земля. «Чи довго вони лишаться розділеними? Чи зможе утриматися небо без опори?» — ці тривожні думки заворушилися в мозку першої людини Пань-гу, і він відразу уперся головою в небо, ногами в землю.
Так він стояв непорушно. З кожним днем небо піднімалося все вище, і Пань-гу теж відповідно витягувався. Вісімнадцять тисяч років перебувала перша людина між небом і землею, поки відстань між ними не стала у дев’яносто тисяч лі.
Після цього небо перестало підніматися, і Пань-гу зрозумів, що світ завершений. Він радісно зітхнув. Від зітхання народилися вітер і дощ. Він відкрив очі — і почався день. Йому б жити й жити, радіючи міцності й красі новонародженого світу. Але життя його було в рості. Припинивши рости, він мав померти.
Тіло Пань-гу стало світлом і життям. Ліве око засяяло сонцем, праве — заблищало місяцем. Чотири кінцівки і п’ять внутрішніх частин тіла стали чотирма сторонами світу і п’ятьма священними горами, кров — річками й рівчаками, жили й вени — шляхами, що вкрили землю, плоть — ґрунтом, а волосся на голові й вуса — рослинами на ній, зуби й кістки — золотом і камінням, кістковий мозок — перлинами й нефритом, передсмертний піт, що виступив на тілі Пань-гу, став дощем і росою.

За матеріалами: В. О. Науменко, І. Г. Сухопара. "Вікно у світ". Читанка. Книга для позакласного читання у 4 класі. Київ, видавництво "Літера ЛТД", 2015 рік, стор. 7 - 8.

Дивіться також на нашому сайті:

Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з"явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.

Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Даль Володимир, Дєточкіна Ася, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.

Де з"явилася перша людина на нашій планеті? Це питання з часів Чарльза Дарвіна турбує вчених. Чи не менше питання про те, де з"явилася перша людина, цікавить і багатьох цікавих обивателів. Однак ця тема не так проста, як може здатися на перший погляд. Справа в тому, що якщо почати розбиратися в ній, щоб досить кваліфіковано відповісти на питання про те, де з"явилася перша людина, з"ясується, що досі ні серед археологів, ні серед антропологів немає остаточного і загальноприйнятої думки. Кого ж вважати людиною? Яке з ланок еволюційної ланцюга стало раптово людиною, залишивши власного батька на ступені мавп? Адже еволюція - це зовсім не одномоментний акт, а тривалі і дуже повільні перетворення. Друга складність з питанням про те, де з"явилася перша людина, полягає в самих умовах - як взагалі відокремити людину, за якими ознаками? За прямоходіння, конфронтуючому великому пальцю, з використання знарядь праці чи все-таки за обсягом мозку? Спробуємо накидати гранично коротку картину шляху Homo sapiens.

Де з"явилися перші люди?

Відповідь - в Африці, по всій видимості. За підрахунками сучасних дослідників, лінії сучасних і безпосередніх предків людей розділилися приблизно 8-6 мільйонів років тому. Саме тоді з"явилися на планеті перших прямоходящие гомініди. Найбільш раннім їх копалиною представником є істота сахелантром. Він жив приблизно 6-7 мільйонів років тому і вже ходив на двох ногах. Звичайно, навряд чи його тільки за цією ознакою можна називати найдавнішим людиною. Решта його риси були все ще схожі з мавпячими, проте той факт, що вони вже спустилися з гілок, значно змінив їхній спосіб життя і направив еволюцію в правильне русло. За сахелантропа послідували оррорін (близько 6 мільйонів років тому), відомий всім австралопитек (близько 4 мільйонів років тому), Парантроп (2,5 мільйона). Це далеко не всі ланки, знайдені археологами і датуються цим тривалим проміжком, а лише деякі представники ланцюжка. Важливо, що кожен з таких гомінідів мав певні прогресивні риси в порівнянні зі своїми попередниками. Першими гоминидами, які вже дійсно були наближені до сучасного типу людей, стали Homo habilis і Homo ergaster (працюючий), що з"явилися 2,4 і 1,9 мільйона років тому. Як і всі попередні ланки, ці предки нинішніх людей мешкали в Африці - колиски людства. І нарешті, дійсно безперечними людьми є Homo sapiens, які з"явилися лише 40 тисяч років тому. Цікаво, що цей вид людини виник також в Африці, проте в той же час Європа вже була заселена людьми! Людьми, які, на думку сучасних вчених, з"явилися вже в Європі,
проте з часом зникли з лиця Землі і не є прямими нащадками сучасного людства, а лише тупиковою гілкою еволюції. Мова йде про знаменитих неандертальців, які вимерли за не зовсім ясним причин близько 25 тис. Років тому.

Де з"явилися перші люди? Історія виникнення найдавніших цивілізацій

Як би там не було, саме судилося з часом розселитися з Африки по всіх континентах планети. З тих часів люди більше не зазнали істотних біологічних змін. Однак важливою подією стала так звана

Людина не человек.

Пословицы русского народа. - М.: Художественная литература . В. И. Даль . 1989 .

Смотреть что такое "Людина не человек." в других словарях:

Рыбам вода, птицам воздух, а человеку вся земля. В мире, что в море. В мире, что в омуте: ни дна, ни покрышки. Мир во зле (во лжи) лежит. Мир в суетах, человек во грехах. Бог что захочет, человек что сможет. Все мы люди, все человеки. Что ни… …

Человек молекула (англ. The Molecular Man) сатирическая пародия из американского юмористического телешоу «Субботним вечером в прямом эфире» (англ. Saturday Night Live), получившая распространение в Рунете как интернет мем.… … Википедия

- (англ. The Molecular Man) сатирическая пародия из американского юмористического теле шоу «Субботним вечером в прямом эфире» (англ. Saturday Night Live), получившая распространение в Рунете как интернет мем. Супергерой Молекула (англ. Moleculo), в … Википедия

АЛЕКСИЙ, ЧЕЛОВЕК БОЖИЙ - [Греч. ̓Αλέξιος ὁ ἄνθρωπος τοῦ Θεοῦ] († ок. 411), прп. (пам. 17 марта, зап. 17 июля, сир. 3 нояб.). Сказание об А. ч. Б., одном из самых почитаемых в правосл. мире святых, начало складываться на христ. Востоке в Сирии, затем получило широкое… … Православная энциклопедия

Муж. людин ряз., ед. число от люди, человек; встарь, гражданин, обыватель, вольный человек (не крестьянин); нынее: простолюдин или человек из черни, мужик. Людина муж. презрительное. Людина не человек. Людцы мн., ·стар. люди, выражение смирения.… … Толковый словарь Даля

Имени В. Н. Каразина (ХНУ им. В. Н. Каразина) Оригинальное название Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна … Википедия

См. Людина не человек … В.И. Даль. Пословицы русского народа

Человек молекула (англ. The Molecular Man) сатирическая пародия из американского юмористического теле шоу «Субботним вечером в прямом эфире» (англ. Saturday Night Live), получившая распространение в Рунете как интернет мем. Супергерой Молекула… … Википедия